рідного слова, розвивати пам’ять.
Обладнання: портрет поетеси, рушник, свічка, підсвічник ваза із квітами, стіл застелений скатертиною.
1.
Ти себе українкою звала,
І чи краще знайти ім’я
Тій, що радість в муках сіяла,
Як вітчизна велика твоя!
2.
Вся ти - трепет, вогонь ідеал,
Вся ти віра, єдина струна,
І хто знає співця Антея –
Той тебе у ньому пізна!
3.
Йти на зустріч бурям і зливам,
Буть одній – як велика рать.
Жить в нещасті життям щасливим,
Муку творчістю перемагають.
4.
Шевченко, Франко, Леся Українка –
Люди з великим людським серцем і
Розумом, з героїчною силою духу.
У них є чого повчитися не тільки українцям!
5. Геніальна донька України – Лариса Петрівна Косач-Квітка писала:
На шлях я вийшла ранньою весною
І тихий спів несмілий заспівала.
Горить моє серце, його запалила
Гаряча іскра палкого жалю.
6.
В її речах слова котились, наче хвилі,
Мов сльози по її замучених братах,
В вінку, здавалось, блідли квіти білі,
І в’янули слова журливі на устах.
Шумів зелений міст, а голос той коханий
Про волю золоту співав мені, -
В вінку мінився злотом ряст весняний,
І золотим дощем лились пісні…
7.
Мріє, не зрадь! Дай мені крила
Свої, хочу їх мати сама,
Хочу дихать вогнем, хочу житии своєю весною,
А як прийдеться згинуть за теє дарма.
8. Усе коротке життя Лесі Українки було сповнене такогог творчого горіння, такої самозабутньої жадоби роботи, зроблено в галузі літератури так багато, що досягнутого вистачило б на життя кількох.
9.
Дарма! Нехай умру, та думка не вмре!
В таке безсмертя й я привикла вірить.
Я честь віддам титану Прометею,
Що не творив своїх людей рабами,
Що просвітив не словом, а вогнем,
Боровся не в покорі, а завзято.
10. Час був такий, що поезія повинна була дзвонити у великі дзвони, бити на сполох. Цю історичну роль в українській поезії початку ХХ століття виконала Леся Українка.
Мужність, незламна воля, пристрасність переконань і бойовий темперамент – така Леся Українка, полум’яний борець за свободу людської думки, за визволення батьківщини.
11.
Геть те, думи, ви хмари осінні,
Тож тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи смутні!
Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
Так. Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
(Звучить мелодія)
12. «Хто має силу ходити по гострім камінні, – пише поетеса, – той завжди перейде по ньому до чогось високого, до вищого, ніж звичайно можна дійти рівними та гладкими стежками». Такою була вона сама.
Пісня «Вишиванка»
13. Служіння людям великими та малими ділами сповнювало Лесю Українку почуттям радості. Але в особистому житті у неї було багато страждань. Хіба можна кинути людину, яка простягнула руку, благаючи порятунку? Бажаним другом, щирим порадником, клопітливою доглядальницею стала Леся для Сергія Мержинського. Відданість, сила і глибина почуттів, ніжність і повага єднали їхні душі. Рядки листів Лариси Петрівни звучать невимовною тугою за близьку людину: «Мій ти єдиний, мій зламаний квіте! Любий мій друже, створений для мене. Як можна, щоб я жила сама тепер, коли я знаю інше життя?»
14.
Ти хотів би квіток на дорозі моїй?
Нащо сипати їх попід ноги?
Хай живуть вони в ніжній красі чарівній –
Я сама їх знайду край дороги.
До маленьких, низеньких сама нахилюсь,
До високих очима докину,
Обережно та ніжно лицем притулюсь,
Стрівши в білім убранні тернину.
Будуть шарпати одіж суворі гілки
І скривавлять колючками руки,
Та гілкам не поможуть лагідні квітки,
Ні, вони нагородять за муки.
Та й за віщо б ті квіти карали мене,
Я ж не буду їх рвати руками,
15
Устам говорять: “ Він навіки згинув!”
А серце каже: “ Ні він не покинув!”
Ти чуєш, як бринить, струна якась
Тремтить – бринить, немов сльоза тремтяча?
Тут в глибині, і б’ється враз зі мною:
“ Я тут, я завжди тут, я вся з тобою!”
Так, завжди, чи в піснях забути хочу муку,
Чи хто мені стискає дружньо руку,
Чи любая розмова з ким ведеться,
Чи поцілунок на устах озветься,
Струна бринить лагідною луною:
“ Я тут, я завжди тут, я вся з тобою!”
16
І кожний раз, як стане він бриніти,
Тремтить в моєму серці тії квіти,
Що ти не хтів їх у труну сховати,
Тремтить і промовляють враз зі мною:
“ Тебе нема, але я все з тобою!”
17
Стій, серце стій! Не бийся так шалено
Вгамуйся, думко, не літай так буйно!”
Не бий крильми в порожньому просторі.
Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень,
І стримувальний пломінь засіяє,
Вночі запалений, горітиме у день.
18.
Хіба жила на світі ще така
жінка, в серці якої поєдналися б
така мужність, така чесність,
такий вогонь і розум, така пристрасна любов
і відданість народові та Батьківщині.
Ні, другої такої на світі не було.
19. Життя Лесі Українки – це подвиг митця, один із тих подвигів, що підносять людину в очах сучасників, робить її нетьмарною зіркою в очах потомків.
20. Життя краяло поетесу глибоко і дошкульно. Колискова Лесина сопілка ридала “потоками сліз нестримання, ранкових, що рвались з глибини самого серця”.
Та вона вміла стримувати “хвилю ридання гарячу.”
21. Якщо треба назвати Лесин твір, в якому найповніше виражені всі риси обдарування і неможливо відокремити музику від поезії і філософської глибини, то це – “Лісова пісня”. Це “пісня пісень” української драматургії, це дивоцвіт, сповнений віри в перемогу високої мрії, справжнього гармонійного життя.
“Лісова пісня” – буяння розкішної поетичної фантазії, натхненні гілки на честь рідної землі.
(Мелодія)
22.
Сумує й тужить, мов душа сопілка,
І Мавку викликає край села,
Шепоче вітру, мов сестриця, гілка,
Любов і пам’ять – вічні два крила.
23. Поетеса до останньої хвилини свого життя була переможцем над стриманою недугою, до
останньої хвилини зберегла великий дух, видатні свої сили.
24.
Світ опускався на коліна,
Камінний, вік хилився ниць,
І прилітала Україна
До мертвих Лесиних зіниць.
25.
Над всі недолі та потали,
Над страсті всі та над бої
Безсмертя Лесине вростало
В народ, що народив її.
25.
І квола невисока жінка
Лице підводила бліде,
Народжувалась Україна
Для світу, що над смерть гряде.
Нумо, хлопці!
Підготували і провели
вчителі початкових класів :
Федишин Г.П.
Стадник У.М.
1-а учениця
Сьогодні справжніх хлопців свято,
А в нашій школі їх багать:
Сміливих. Веселих і мужніх,
Кмітливих, шляхетних і дружніх.
2-а учениця
Якщо є такі розмови,
Ми відповідаємо:
Кращих хлопців й веселіших
За наших не знайдемо!
1-а ведуча
Добрий день, друзі!Добрий день
хлопці, чоловіки! Дозвольте від імені всіх дівчат та жінок привітати Вас із
святом справжніх чоловіків – Днем Збройних Сил України.
Напевне цим жінки хочуть зайвий раз
підкреслити у чоловіках такі якості, як мужність, сміливість, щиросердя,
шляхетність. Наші дівчата також намагаються не обійти увагою хлопців, вітають
їх, та дарують їм свої чарівні посмішки.
4-а учениця
Ми бажаємо вам, хлопці,
Друзі наші щирі.
На відмінно всім навчатись
І у жити у мирі!
5-а учениця
Щоб зростали і мужніли
Ви кожну годину,
Щоб батьки пишались вами
У будь-яку днину!
6-а учениця
Ну а ми, дівчата, разом
Хлопцям обіцяємо –
Про оцінки ваші добрі
Ми завжди подбаємо!
Ведуча
Багато гарних слів сказано на адресу
нашим хлопчакам. А як їм довести, що вони дійсно розумні, веселі, кмітливі,
сильні, і будь-якої миті готові виправдати сподівання дівочих сердець?
Ведучий. Нашим юнакам сьогодні
необхідно здолати кілька складних випробувань, у яких вони повинні виявити
силу, вправність, спритність, кмітливість.
Кому із них дістанеться перемога, маєте визначити ви, шановні глядачі,
та наше почесне журі, яке ми з радістю представляємо. (оголошення членів журі).
Отже, запрошуємо наших учасників. І
перше завдання – представлення команд
(Назва
1.ПРИВІТАННЯ ОДИН ОДНОМУ.
1.ПРИВІТАННЯ ОДИН ОДНОМУ.
Капітан (командує).
Команда «Дзвіночок»! Рівняйсь, струнко!
Наш девіз:
«Дзвонять весело дзвіночки –
України сини й дочки».
ПРИВІТАННЯ СУПЕРНИКАМ:
«Нехай знає рідна мати – вільна
Україна:
вояки
ми ще маленькі – зате гідна зміна».
Капітан (командує).
Команда «Берегиня»! Рівняйсь, струнко!
Наш девіз:
Рідну хату зберігати,
Тата й маму шанувати,
Честю роду дорожити –
Україні служити.
ПРИВІТАННЯ СУПЕРНИКАМ:
Ми суперників вітаємо,
Перемоги не бажаємо,
А бажаємо, щоби вам
Обійтися всім без травм!
Привітання судддям
Суддям хочемо нагадати:
Бали чесно рахувати,
Не підсуджуйте нікому,
А судіть нас по закону!
Можемо починати змагання. А відкриває
нашу конкурсну програму інтелектуальний конкурс. Команди отримають однакову
кількість запитань. Яка команда дасть більше правильних відповідей та й
переможе в цьому конкурсі.
1. З
яких вправ починається комплекс ранкової гімнастики? (Ходьба, легкий біг,
потягування)
2.
Який м»яч найважчий: футбольний, волейбольний, баскетбольний?
(баскетбольний)
3.
Скільки гравців у футбольній
команді? (11)
4.
У якій грі користуються найменшим м»ячем?
(Настільний теніс)
6.
Скільки хвилин треба варити круте яйце? (жодної)
7. Коли чорній кішці найлегше пробратися у хату?
(Коли двері відчинені)
8. За що учня виганяють з класу? (за
двері)
9. Чому старий дід капелюха купує?
(Тому .що без грошей ніхто не дає)
10. Під яким кущем ховається заєць,
коли йде дощ? (під мокрим)
Хлопці мають вишикуватись шеренгою чи
"шахами" (в залежності від їх кількості). Перед ними мають стояти по
стільчику, на яких мають лежати наступний одяг:
- шкарпетки хлопця
- сорочка хлопця
- піджак чи кофтинка, яку потрібно
застібнути, а не просто одягти
- під стільчиком - черевички.
По свистку хлопці починають
одягатись. Хто встигне першим, той і
переможець. Важливо у суддівстві
звернути увагу на акуратність. Сорочка має бути застібнута, заправлена в штанці.
Черевички зашнуровані, піджачок - застібнутий. Адже український солдат має бути
охайним.
"Черговий кухар"
Український солдат має бути ситим. І
нагодованим добре. Треба пояснити, що кожен з них може бути черговим по кухні.
А своїх однополківців треба нагодувати швидко і смачно. Зараз ми будемо
перевіряти, яким буде солдат - голодним чи ситим - якщо ви його годуватимете.
Цей конкурс на час. Перед хлопцями
стіл (один великий, чи кілька парт…) У кожного хлопця є два апельсини розрізані
навпіл і склянка. По свистку вони мають почати вичавлювати апельсиновий сік у
склянку. Коли за дві хвилини (час варіюється залежно від віку, тобто сили,
хлопців) час вийде. Вони мають відійти від склянок, а ведучий - суддя -
перевірити в якій скляні соку більше.
"Лівоооо…руч!!!"
Хлопці мають вишикуватись у шеренгу.
По команді ведучого, вони мають різко (рівнятися) повертатися у той бік, у який
накаже ведучий. Ця гра на координацію і реакцію. Чому на реакцію? Тому що
головним завданням ведучого є не просто давати команди, а затягувати слова, акцентуючи
на останню частину команди "…руч". Тобто:
"ЛівоооооооооооооРУЧ!", "ПравооооооооооооРУЧ!". І тільки на
"…РУЧ" хлопці мають повертатися.
Хто повернувся останнім, чи не в той
бік - виходить з гри. І так поки не залишиться один хлопець з шеренги. Він переможець.
КОНКУРС МАЙСТЕРНИХ ХУДОЖНИКІВ.
ВЕДУЧИЙ.
На прикріплених аркушах паперу кожна
команда повинна намалювати козака на повний зріст. Один учасник біжить – малює
голову, повертається, тоді наступний – тулуб і т.д. Виграє команда, яка швидко,
згуртовано, акуратно і точно намалює козака.
«Полювання»
По всьому залу за заздалегідь
розставлені іграшки. Чия команда збере у свій обруч найбільше іграшок, та й
переможе у цьому конкурсі.
конкурс « Конкурс
КОЗАК»
Віджимання.
Конкурс « Мумія
Підійшов час до підбиття підсумків, оголошення переможців і нагородження учасників для цього в нас є наші прекрасні
Підійшов час до підбиття підсумків, оголошення переможців і нагородження учасників для цього в нас є наші прекрасні
судді
ДІВЧАТа
Хай не буде суперечок
Серед нас ніколи!
Нехай спорт нас об`єднає
В нашій рідній школі!
Що то, люди за країна -
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?
У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м'який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?
Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.
У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов'їна -
Мова ніжна і співоча?
Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!
Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім'я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.
Отже, зветься ця країна,
Незалежна і єдина -
(всі хором) Наша ненька - Україна!
ВЕДУЧА.
Здорові діти – нація здорова,
Багата Україна і чудова.
Тож здоровими ростіть,
В майбутнє добрими ідіть.
Вручення грамот
ВЧИТЕЛЬ.
Ось і закінчилися змагання. Наші команди
показали, що вони - гідні нащадки славного козацького роду, справжні козаки.
Навчайтеся бути здоровими! І навчайте цього
інших людей, що оточують вас.
Успіхів вам і з
ЧАРІВНІ СЛОВАМета: поповнити знання учнів про ввічливість, культуру поведінки. Розширити словниковий запас учнів словами ввічливості. Вправляти в культурному спілкуванні з дорослими, однолітками в найтиповіших життєвих ситуаціях, доречно вживати слова етикету в ситуаціях вітання, прощання, вибачення.
Хід заняття
Слово вчителя
Послухайте англійський народний вірш у перекладі Валерія Гужви «Чарівні слова».
До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі,
їх кожен легко підбере,
Якщо йому не лінь.
Ти, друже, мусиш знати їх,
Запам'ятать неважко
Маленькі ключики твої —
«Спасибі» і «Будь ласка».
Ключики ці дійсно є чарівними. Вони відкривають людські серця.
Сьогодні ми і поговоримо про чемність. Адже це одна із найважливіших рис вихованої людини. З добрими, чуйними та ввічливими людьми завжди хочеться спілкуватися, бути поруч із ними. Ввічливість — це якість людини, яку вона виховує в собі сама.
Вправа «Чарівні слова»
Бути чемними, ввічливими нам допомагають «чарівні слова». Ви всі їх знаєте. Давайте пригадаємо їх якомога більше і зберемо в нашу «чарівну скриньку». Це можуть бути слова вітання вранці та ввечері, слова пошани, подяки.
(Кожна дитина підходить до скриньки і говорить свої слова ввічливості).
• Доброго ранку!
• На добраніч!
• Доброго дня!
• Щасливої дороги!
• Добрий вечір!
• Заходьте, будь ласка!
• Здрастуйте!
• Дозвольте вам допомогти!
• До побачення!
• Сідайте, будь ласка!
• Будьте здорові!
• Дякую! Спасибі!
• Пробачте!
• Будьте ласкаві!
Бесіда
Недарма ввічливі слова називають «чарівними». Усім, кому адресовані ці слова, стає приємно і хороше. Поміркуйте, чому так відбувається.
Слово вчителя
Як звучить чарівне слово «дякую» на різних мовах?
Сказали: «Прошу!» чи «Будь ласка!» — і ти зрадів, усміхнувся. Відповів: «Дякую!» — і тобі усміхнулися.
Тож ставаймо поліглотами. Вивчаймо, як люди дякують у світі.
Англійці й американці: «Сенк'ю». Французи: «Мерсі». Німці: «Данке». А тепер ближчі наші сусіди. Поляки: «Дзінькую». Чехи: «Дєкуї». Словаки: «Дьякую». Білоруси: «Дзякую». Латиші: «Палдієс». Литовці: «Ачю. Декуй». Молдавани: «Мулцумеск». Естонці: «Тянан».
А вже по-українськи й по-російськи слова вдячності ви знаєте. Всюди щиро зустрічають лише чемних, ввічливих!
Читання вірша
Як зробити день веселим
Усміхнися всім навколо:
Небу, сонцю, квітам, людям.
І тоді обов'язково
День тобі — веселим буде!
А. Костецький
Слово вчителя
Як приємно бачити усміхнене обличчя, почути ласкаві, звернені до тебе слова. І тоді твій настрій стає піднесеним, веселим. Так само і людям приємно почути від тебе лагідні, добрі слова.
А тепер ми відчинимо скриньку і випустимо ці слова у світ. Нехай усі люди дізнаються, як багато добрих слів ви знаєте, хай усім від цього стане приємніше, веселіше жити на землі.
Гра «Чемно-нечемно»
Якщо так поводитися чемно — діти плескають у долоні двічі, ніщо нечемно — один раз.
Привітатися під час зустрічі...
Штовхнути і не вибачитися...
Допомогти підвестися...
Підняти річ, яка упала...
Не підвестися, звертаючись до вчителя...
Робота в парах
Учні інсценізують життєві ситуації.
• Як привітатися вранці? Ввечері?
• Що можна побажати одне одному?
• Як це зробити, звертаючись до однолітків? дорослих? близьких?
• Якими словами можна подякувати іншим?
• Яким тоном треба вимовляти такі слова?
• Як запросити когось у гості?
• Як звернутися до продавця, щоб купити цукерки?
• Як звернутися до перехожого, щоб дізнатися, котра година?
Читання казки
Ґречний кролик
(Мексиканська народна казка)
Жив-був Кролик, дуже скромний і ввічливий. Одного дня, вдосталь наївшись капусти на селянському городі, він зібрався додому, але раптом помітив Лисицю. Вона поверталася в ліс. їй не вдалося вкрасти курку із селянського двору, і вона була дуже сердита і голодна.
У Кролика затремтіло серце. Бігти, але куди? І Кролик прожогом кинувся до печери. Він не знав, що там чигала на нього інша грізна небезпека — у печері оселилася змія. Кролик, проте, був добре вихованим і знав, що без дозволу в чужий будинок ходити не можна. «Потрібно поздоровкатися,— подумав він,— але з ким? З печерою, звичайно!»
І, сівши на задні лапки, Кролик ввічливо сказав:
— Здрастуйте, добра печеро! Дозвольте мені, будь ласка, увійти.
Як же зраділа Змія, почувши голос Кролика! Вона дуже любила кроляче м'ясо.
— Заходьте, заходьте! — відповіла вона, бажаючи обдурити Кролика.
Але Кролик по голосу прекрасно зрозумів, з ким має справу.
— Пробачте, що я потурбував вас,— сказав він.— Я зовсім забув, що мене чекає Кролиця! До побачення! — і кинувся що! духу бігти геть.
Прискакав Кролик у свою нору і подумав про те, що ввічливість ніколи ще нікому не зашкодила. Змія ж згорнулася в клубок; і пробурчала:
— Краще б я йому не відповідала! Ох уже ці ґречні кролики! Потрібно ж було йому просити дозволу увійти!
Запитання до учнів
Чи сподобалася вам казка?
Чого вона навчає нас?
А вам коли-небудь допомагала чемність?
Робота з прислів'ями
$ Слова щирого вітання дорожчі за частування.
$ Одне приємне слово — наче сад.
$ Ввічливих і лагідних скрізь шанують.
$ Від теплого слова і лід розмерзає.
$ Слово — не горобець, випустиш — не піймаєш.
$ Теплі слова зігрівають душу людині.
$ Ласкава дитина — як щаслива година.
Робота в парах
Діти обмірковують, які правила ввічливості для хлопчиків, а які — для дівчаток.
Зустрів знайомих — привітайся.
Коли вітаєшся, знімай головний убір.
Не перебивай, коли хтось говорить.
Не смикай того, з ким розмовляєш.
Вправа «Мікрофон»
Як ви думаєте, чи може чемна людина бути злою?
Слово вчителя
Чемність тоді справжня, коли щира, природня. А це означає, що вона — завжди поряд із добротою, доброзичливим ставленням до іншого. А якщо людина добра — вона спокійна, а також весела.
Гра «Словник чемної дитини»
• Ти прийшов до школи. Яке перше слово слід сказати?
• Тобі допомогли роздягтися і повісити одяг. Що треба сказати?
• Ти йшов коридором і випадково когось штовхнув. Що треба сказати?
• Щоб тобі із задоволенням допомогла людина, не слід забувати одне чарівне слово. Яке?
• Людина зробила добре діло і їй потрібно подякувати. Які слова ти скажеш?
• Які слова ти не забуваєш казати мамі й татові, рідним, коли йдеш спати?
• Уся сім'я сідає до столу обідати. Які слова ти скажеш усім?
• Ти був у гостях і вже йдеш додому. Які слова скажеш?
Хвилинка-цікавинка
У кожного народу є своя форма вітання. Найпоширеніша — рукостискання. У глибоку давнину деякі народи віталися досить своєрідно: висовуючи язика, повертаючись спинами. Стародавні греки і римляни цілувалися. Жителі Гвінеї кажуть одне одному: «Будь старим!», маючи на увазі «розумним, мудрим». Евенки замість вітання запитують: «Що їв?» або «Що добув?». На Таїті й досі вітаються словами: «Приходь попоїсти!». Цікавий звичай у гірських бедуїнів з острова Сокестри. Вони тиснуть гостеві руку, прикладають її до свого носа, а потім цілують. А ось як описує С. Я. Маршак звичай вітати одне одного:
Коли я знайомих
Чи рідних стрічаю,
Вклоняюся я,
Знявши кашкет з голови,
І дякую чемно,
Як щось їх спитаю:
«Спасибі велике!
Пробачте».
А ви?
Читання казки
Королівство Ану
Отак починається казка:
було королівство Будь ласка.
Сусіда-король
з королівства Ану
почав з ним підступну,
таємну війну.
На вулицях міста-столиці
з'явились невпізнані лиця.
В крамниці хтось раптом
сказав продавцю:
— Ану, покажіть-но машинку оцю!
За серце схопився
і зблід продавець —
і тут же прийшов продавцеві кінець!
В трамваї хтось гаркнув бабусі на вухо:
— Ану, відступися убік, розвалюхо!
Не встигла убік
відступити небога —
забрала бабусю «швидка допомога»!
Буфетнику Прошу
в дитячім кафе
хтось, замість подякувать,
вигукнув-:
— Пфе!
Буфетник облишив
буфет і торти —
його до сьогодні
не можуть знайти!
А далі,
як мовиться в казці,
забили тривогу будьласці.
Г. Малик
Запитання до учнів
Яке чарівне слово зникло з мовлення жителів міста-столиці?
Гра «Будь ласка»
Учні стають у коло. Вони повинні виконувати дії тільки тоді, коли вчитель скаже «будь ласка». Той, хто помилився, виходить із гри.
Заключне слово вчителя
Послухайте, будь ласка, вірш Ігора Січовика.
Невихований ведмідь
В лісі жив Ведмідь-гультяй,
Знав єдине слово: «Дай!»
— Дайте меду і малини!
— Дайте рибки і калини!
Дорікали звірі вслід:
— Ну й неввічливий ведмідь!
Чи тобі завчити важко
Чарівні слова: «Будь ласка!»
Немає коментарів:
Дописати коментар